Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
| Назва закладок |
Опис |
| Рожеві крильця |
Несамовито посміхались і пританцьовували |
| Сині стрибунці |
Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
| Золота ріка |
Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.
Хэй, парниша, приготовься услышать самый дикий рассказ из жизни наркомана-комика! Я тут не просто наркоман, я чалый наркоман, который спит с закладками под подушкой. И вот как-то раз я решил стать мамкиным хакером, да таким, чтоб сам Закрытый Клуб Марксистской Школы Злодеев мне завидовал!
Всё началось с моего жуткого ганджубаса – марихуаны. Я стал замечать, как мой жизненный драйв становится все более тусклым, как будто меня начали травить хреновыми подделками. Решил я взять дело в свои дудки и найти что-то новенькое, чтоб вернуть себе мощный хай!
Загуглил я, загуглил, и наткнулся на закоулки интернета, где продавались самые крутые лекарства без рецепта. И тут я наткнулся на свой главный штакет – глотнул дозу чистого кодеина! Этот сироп вкусен как малина, но работает сильнее допинга на олимпийских играх. Я был на пике своего наркотического вдохновения, готовый разобраться во всем и стать самым грозным мамкиным хакером!
Конечно, первой же своей задачей я поставил ограбление ближайшей аптеки, ведь там ведь настоящая медицина – барбитураты! Но, блин, оказалось, что воровать – это не моя стезя. Меня сразу вычислили, и я оказался на долгих шестерках в бутылке ирландского виски, а потом и в клетке какого-то арктического зверя. Я решил искать пути попроще и потише. Мой следующий шаг – создание своего закрытого клуба мамкиных хакеров, где мы бы обменивались самыми дерзкими идеями и безудержной фантазией.
Под псевдонимом Кодинер очутился я на самом крутом незаконном форуме, где обитали только гении наркотической хакерской мысли. Там я познакомился со своими братьями по секте и научился всем хакерским фокусам. Мы обменивались лайфхаками по использованию промышленных степлеров и ударных дрелей в целях электронной преступности.
| Наш кредо: |
«Кто ищет, тот всегда найдет – закладку под кроватью». |
| Наш девиз: |
«Халява есть, халява наши закладки». |
Мы хищники ночи, ковыряемся во внутренностях компьютерных систем, ищем все заковыристые джунгли инфор-бетонного джунгля. Однажды нашелся у нас супер-мега-чёрный код, дающий владельцу возможность немедленно полететь на Луну на рогатом носороге.
Спустя пару часов я вещал своим друзьям по планете, что я – мамкин хакер, а они – просто школьники. Им ни за что не понять, как я тушил весь Интернет на несколько минут одним нажатием пальца. Го молодежная революция, бро!
Но однажды наш клуб столкнулся с настоящей неприятностью – наши закладки попали в не те руки. Оказалось, что один из наших «друзей» оказался шпионом из Администрации Интернета! Вот тебе и конспирология, бро! Он развалил наш план создания мастерской по плетению угольных гирлянд из брошенных закладок.
Нам пришлось бросить наш клуб и бежать со всех ног, чтобы не попасться им на глаза. Так закончилось мое краткое и невероятно яркое путешествие в мир мамкиных хакеров. Теперь мне остается только смотреть на закладки, лежащие под моей подушкой, и мечтать о новых приключениях. Но я знаю, что обязательно найдутся более чалые наркоманы, которые возьмут эстафету и продолжат дело мамкиных хакеров!
И помни, братишка, что в нашем хейте к жизни – весь чарм молодежного наркомана. Ты можешь быть крут в своей субкультуре, но не забывай, что всегда найдутся еще круче и чалящие! Будь в трэнде, хэшир! Живи и наслаждайся каждым моментом своей наркоманской долбежки!